Останній місяць активно обговорюється питання підняття тарифів на перевезення маршрутними таксі міста Львова. У п'ятницю воно буде розглянуте на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради. Рішення про підвищення — зачіпатиме інтереси трьох зацікавлених груп: перевізників, представників виконкому (оскільки вони його приймають, а отже й несуть за нього відповідальність) і пасажирів.
Перевізники обґрунтовують потребу підвищення ціни доволі аргументовано. Дійсно, з моменту останнього перегляду тарифів в бік підвищення (серпень 2009) ціни на пальне та запчастини зросли неодноразово. Так само мала б зрости заробітна плата водіїв, які зараз працюють в надскладних умовах зимової ожеледиці по 12 годин в день.
З іншого боку, обережність виконавчого комітету, який не поспішає з прийняттям рішення, теж має свої підстави: складно довести економічну обґрунтованість підвищення ціни, коли немає системи обліку пасажиропотоку — водії не видають квитків, а іншого способу у Львові, поки-що, не запроваджено.
Пасажири, в свою чергу, потерпають від багатьох незручностей. Автобуси ходять нерегулярно (навіть в тих поодиноких випадках, коли на зупинках зазначений графік руху — є також тільки поодинокі випадки його дотримання), дуже часто переповнені, брудні й холодні. Про порушення водіями правил дорожнього руху, розмови по телефону, без спеціальних пристроїв, паління в салоні, та притиснуті дверима руки і ноги, просто втомилися говорити. Тоді як для людей з особливими потребами маршрутні таксі й взагалі не пристосовані. Як зрештою, перевозити свою дитину в них теж не кожен ризикне: вона може заснути стоячи в переповненому автобусі, якщо не тримати її на руках: ні місць для пасажирів з дітьми, ні місця для візка.
Ми бачимо, що в цій ситуації стикнулися щонайменше три групи інтересів, кожен з яких заслуговує на увагу. Більше того, вони є взаємозалежними. Надто низька ціна може призвести до зменшення машин на маршруті, що погіршить становище пасажирів, які, зі свого боку, скаржитимуться і на їх діяльність, і на діяльність службовців міської ради. Тоді як, може бути і позитивний взаємозв'язок: врахування інтересів кожної сторони є однаково вигідним для всіх. При чому зробити це на так вже і складно.
В першу чергу, ці інтереси мають бути озвучені на спільних зустрічах (круглих столах, громадських обговореннях, в прямому ефірі), а прийняте рішення, як і причини його прийняття, мають бути прозорими і зрозумілими для всіх. Чи заперечуватимуть пасажири заплатити більше, щоб їздити в чистих, провітрених, але теплих, автобусах? Чи виявлятиме невдоволення молода мама, коли вона в комфортних умовах буде везти свою дитину в садок?
Пасажирів варто не тільки вислухати, але й не позбавляти їх альтернативи у виборі якими послугами користуватися і яку ціну за них платити. Вони теж можуть свідомо внести свою частку у розвиток міста оплачуючи послуги або пропонуючи інші варіанти вирішення. Зрештою ми всі зацікавлені в тому, щоб жити в охайному, чистому місті зі зручною інфраструктурою. І не тільки тому, що до 2012 року вже недалеко.
 

Оксана Ващук,
експерт з аналізу місцевої політики
ГО ІПЦ “Наше право”